Кайдани

Живем кожен своє життя, ми наче граємо ролі,
Напевно, в нас з тобою різні матриці долі. Чи то ти не той, чи то я не я?
Куди нас завела дорога? Хочу все забути я.
І ти тепер, як вода, впадаєш в моря і тонеш у моєму океані.
І я тепер не твоя, на серці броня лишилась, щоб загоїти всі рани.